Sergiy Gorbanenko

The proposed essays describe some aspects of the ancient Slavs’ spiritual life. This book contains ten stories: from the analysis of solar symbolism in the life of ancient Slavs to trying to find the location of the Volos heathen temple in the Kyiv Podil. These essays will help the reader to feel the “laboratory” of studies on archeology at all stages: identification of archeological materials, use of natural sciences methods, and involvement of written and ethnographic sources. And as a consequence get the synthesis of new ideas and interesting well-grounded conclusions.
For those who are interested in our history, archaeologists, historians, ethnographers, local history experts, lecturers, and students of universities.

Gorbanenko, S. A. (ed.). 2020. Household Magic of the Eastern Slavs According to Archaeological Data: Essays.
We offer the reader a selection of essays representing some aspects of the spiritual life of the Eastern Slavs. The processes and phenomena described here are archeologically recorded. The compilation includes reviews of materials on house building and foundation sacrifice, the furnace as an altar (two aspects are considered: rye as an enhancer of furnace magic and the furnace as a habitation of the house spirit), the first archeologically recorded didukh (a kind of Guard Spirit), and “magic” utensils. Essays testify mainly to the agricultural nature of the activities of our ancestors.
For archaeologists, historians, ethnographers, local historians, teachers and students of universities, as well as anyone interested in the past of our country.

In this book, Volodymyr Koloda and Serhiy Gorbanenko discuss the important role of agriculture in the socio-economic development of the Khazar Khaganate and its influence on neighboring peoples. Drawing on the methods of the natural sciences (such as palaeobotany, archeozoology, soil science, palaeoclimatology), the volume focuses on how agriculture became the basis of the economy of the Khazarian populace. Comparative analysis suggests a significant influence of the agricultural traditions of the Saltiv population on the neighboring tribes of the Eastern Slavs, such as Severians mentioned in the annals (the Romny culture of Left-Bank Ukraine) and Slavs on the Don (the Borshevo culture).

This is the second edition of the monograph that is devoted to the agriculture (a farming sector) of the tribes from northern-western territories of Khazaria. In comparison with the first edition (2010) the amount of archaeological resources has been enlarged twice that size, palaeoethnobotanic data have been expanded, archaeozoological materials have been examines and analyzed, there has been deepened the comparative analysis of the agriculture of forest-steppe people of the Khazar khaganate and neighbor Slavonic tribes. All of these things help us propel the conception of Khazar agriculture to the next proficient level.

The paper deals with material of excavations in Uch-Bash and Saharnaya Golovka settlements as well as survey in Inkerman valley. Archaeological sources pointed out according to the environment condition and paleoeconomy of ancient habitants of Inkerman valley

Introduction. Chapter 1: The History of archaeological sites studies. Chapter 2: Interpretative methods for agriculture materials. Chapter 3: Natural environment and settled zones. Chapter 4: Farming of Saltov culture bearers. Chapter 5: Farming of Volyntsevo-Romny tradition bearers. Chapter 6: Comparative analysis (instead of conclusions)

Монография посвящена сельскому хозяйству населения, проживавшего в лесостепной зоне на северо-западных территориях Хазарского каганата. В ней вводятся новые данные, полученные во время стационарных и лабораторных исследований наиболее изученных к настоящему времени поселений салтовской археологической культуры (середина VІІІ — середина Х в. н. э.) на Северском Донце. Учет природно-климатических, привлечение палеоэтноботанических и археозоологических данных позволяет значительно дополнить, а в некоторых случаях скорректировать современные представления об уровне развития сельского хозяйства, как основы экономики носителей культуры салтовской лесостепи. Сравнительный анализ позволяет сделать вывод об определенном влиянии земледельческих традиций салтовского населения на соседних с ними славян: северян (роменская культура Днепровского Левобережья) и донских славян (боршевская археологическая культура).
Для археологов, историков, этнографов, краеведов, преподавателей и студентов ВУ Зов, а также для всех, кто интересуется древней историей.

Вміщено наукові публікації за результатами археологічних досліджень, здійснених на Більському городищі та в його окрузі в 2016 році.
Для археологів, істориків, краєзнавців, фахівців пам’яткоохоронної справи, працівників музеїв, широкого загалу шанувальників стародавньої історії.

У статті введено до наукового обігу матеріали археологічних досліджень 2022 р., здобуті під час розкопок у м. Черкаси по вул. Гагаріна, 60. Це територія черкаського Подолу (Нижнього міста) за 200 м від замку литовського часу на Дзеленьгорі. З-поміж виявлених об’єктів особливий інтерес представляє напівземлянка-комора (споруда 2), датована початком XV ст. — часом, коли Черкаси з невеликого прикордонного форпосту васального Литві Подільського князівства перетворювалося на важливий адміністративний центр Великого князівства Литовського.
Будівля загинула під час пожежі, завдяки чому збереглися її дерев’яні конструкції, зокрема, дощата обшивка стін. На долівці та в заповненні котловану споруди знайдено комплекс знахідок: дерев’яний та керамічний посуд, чинбарський (?) струг, дужку від великого цебра або бадді, косу-горбушу, голку, ніж, бронзову підвіску-іконку. На підлозі зафіксовано скупчення обгорілих зерен злаків. Встановлено, що зерна представлені житом (Secale cereale). Інших зернівок культурних рослин виявлено не було. Незначну домішку становили зернівки бур’янів, подібні до березки польової (Convolvulus arvensis) — усього 1,5 %. Себто, збіжжя було дуже чистим. Це доволі поширена злакова культура, а його значення набуло символічного значення, оспіване в піснях та згадане в українських прислів’ях. Жито саме по собі є символом родючості й багатства.
Загибель споруди від вогню можна пояснити і випадковою пожежею, і спаленням внаслідок ворожого нападу. Про останнє опосередковано свідчить вістря стріли, виявлене в заповненні об’єкту. Досліджений об’єкт є надзвичайно важливим для вивчення господарства та матеріальної культури «литовського» періоду в регіоні.

This paper introduces the materials from archaeological explorations in 2022 coming from the excavations at Gagarina str. 60 in Cherkasy. This area belongs to Cherkasy Podil (Lower Town) located in 200 m from the Lithuanian time castle at Dzelegora. Semi-pit-house or pit-storage (Dwelling 2) dated to the beginning of 15th century is one of the most interesting features revealed by the excavations. The Feature is dated to the time when Cherkasy was shifted from a small border town of Podil kingdom (Lithuanian vassal) to an important administrative center of the Great Lithuanian Kingdom. 
The dwelling was destroyed in fire which caused the preservation of its wooden construction including the wall coverage. Complex of finds composed of wooden and ceramic vessels, tannery’s threshing machine, handle of a huge bucket, scythe, needle, knife and bronze icon-amulet comes from the feature’s floor and infilling. Charcoaled seeds were found at the floor of this dwelling. These are represented by rye (Secale cereale). The other domesticated plants were not found. We may note an admixture of weed looking similar to Convolvulus arvensis which is counted at 1.5%. The latter estimate indicates the net cereal yield. Rye is a widely spread cereal. Its significance is underlined by the symbolic meaning in folk songs and expressions. Rye is a symbol of a good harvest and richness.
Burning of the dwelling may be explained by either the unintentional burning, or the military aggression. The latter may be indirectly confirmed by the arrowhead found in the infilling of the dwelling. The analyzed feature is important in the investigation of subsistence and material culture of the “Lithuanian” period in the region.

This paper considers the findings from the Second Parkhomivka Hoard, which belongs to the assemblages of the Martynivka circle. These hoards are located in the Middle Dnieper and the Dnieper Left Bank (fig. 1). A significant number of such finds have been discovered in the modern Sumy region in recent times (fig. 2). Some of these hoards were given to the storages of the museums of Sumy region.

Currently we have the information about two hoards found in one micro-region, near the former Parkhomivka village (fig. 3; 4: A). The second hoard and part of the first one were given to the Trostyanets Museum and Exhibition Center.

The first hoard, found in 2013, included details of women’s and men’s clothing. The second one, found in the spring of 2018, contained two spearheads, the sickle, adze-hoe, the torque, three iron buckles, two lead-tin cones (lost), two bronze belt tips, and temple rings (?).

The first surveys of the hoard sites were conducted in the fall of 2018. The prospect holes were made at the sites of the finds and in 2020 the additional holes near them were dug. In 2018, further along the forested bottom of the ravine, several iron objects which can be dated to the 1 st —2 nd millennium BC were discovered, among them the adze-hoe, loop from a bucket / cauldron, and chisel. All finds from the surveys of 2018 and 2020 are stored in the Sumy Regional Museum of Local Lore.

Finds from the Second Parkhomivka Hoard according to the concentration of finds allow two groups to be distinguished. Together in one hole lay the torque, spearhead, large iron buckle (fig. 13; 14). We conditionally include these things in the first group. Other finds were found at the same time within a radius of 2 m from the place of concentration of the first group (fig. 15; 16). These are two other iron buckles, two belt tips, temple rings, fragments of bracelets, the adze-hoe and a sickle. We classified them in the second group. In general, all finds are divided into clothing ornaments,
weapons and agricultural equipment.

It is difficult to clearly determine the cultural affiliation of the hoard — Penkivka or Kolochyn — because in this micro-region on the Early Medieval Slavic sites no archeological excavations have been carried out. This is the matter of subsequent archaeological research.

Second Parkhomivka Hoard was apparently discovered outside the archeological sites of the third quarter of the 1 st millennium BC. The number of assemblages of this circle were discovered in similar topographic conditions. Therefore, it is possible that this hoard confirms the «household» version of the «storage» of hoards proposed by one of the authors (Derevyanko, Volodarets-Urbanovich 2017, p. 46).

M. V. Ilkiv, B. T. Ridush, S. A. Gorbanenko
Hoard of the instruments for soil cultivation from the Chornivka archaeological complex
On the territory of the Chornivka archaeological complex the Bukovynian expedition of the State Enterprise «Science Research Centre “Protective Archaeology Service of Ukraine”» of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine monitors the condition of the monument sites. Thanks to this, in 2022, a deposit of parts for the instruments for soil cultivation was discovered outside the boundaries of known settlements. Two gouters, two tusks and a bushing hoe were found. The publication is dedicated to introducing this hoard into scientific circulation. The find of a deposit of agricultural tools outside the archaeological sites confirms the importance of constant monitoring of both the sites and the areas around them. A comparative analysis of these details with materials of the Raykovetska monuments also confirms the chronology of the hoard’s laying — VIII— X centuries.
The find of both sets in pairs (2 gouters and 2 tusks) proves that they were intended for use on ploughable tools / ploughs. The comparative analysis against the background of similar findings of the last quarter of the 1st millennium AD on the territory of the south of Eastern Europe in various archaeological cultures proves the highest level of development of these tools for primary soil tillage for its time.
Today, out of five locations of such foundations, three were discovered in a small part of the area of the Raykovetska culture in the northern part of Bukovyna. Do these finds testify to the better study of the Raykovetska sites in the Chernivtsi region compared to others or are a feature of this micro-region of settlement of the chronicled Slavs — time will tell.
The deposition of the material was probably of a purely domestic nature — short-term storage of property; the contents of the deposit emphasize the importance of agriculture for ancient people. Detailing the interpretation of such material (not precious) deposits requires the creation of a catalog for Eastern Europe as complete as possible.
Keywords: Early Slavs, Raykovetska culture, deposit, agricultural tools, gouter, tusk, hoe.

S. A. Gorbanenko, M. V. Ilkiv, L. P. Mykhailyna, B. T. Ridush
Millstones from Revne at Bukovyna
In the article stones from light hand millstones from Revne group of settlements of the 8th — 10th centuries left by the Slavs — bearers of the Raiky archaeological culture are published (fig. 1; 2). The lithological composition of rocks was determined. The millstones were made of two types of rocks: 1 — organogenic-detrital limestone, layered, cavernous, grayish-yellow (fig. 3: 1, 2); 2 —organogenic detrital limestone, massive, finely cavernous, yellowish-gray (fig. 3: 3). Such rocks are typical for the area of Revne agglomeration. This confirms the local origin of the raw materials (fig. 4). The rocks can be easily processed with iron tools. At the same time, they are strong enough and not prone to fracture and small fracturing. An average density of limestone is 2.7 g/cm3.
Millstones are widely known from the materials of the Raiky culture sites (fig. 5). Probably, in all cases, local raw materials were used. On this background mention of the finds of grain graters occurs in scientific literature less often. In the materials of Revne agglomeration of the 8th — 10th centuries grain graters are unknown.
Discovered millstones are divided into «spoilage» or blank (fig. 3: 1), bed stone (fig. 3: 2) and runner stone (fig. 3: 3). There is a sufficient basis for the general reconstruction of a light hand millstone. It consists of archaeological finds (stones and occasionally other parts made of iron and wood), ethnographic and iconographic data (fig. 6). All these sources were qualitatively analysed by R. S. Minasyan and he proposed his own classification. Today, we consider his work to be the most generalizing and reliable basis for descriptive reconstruction of the millstone. However, the classification itself is not quite user-friendly. Therefore, we offer systematization as a combination of main features. It is presented in a tabular form (fig. 7). According to the proposed systematization, the millstones from Revne can be characterized as ІІ.2.A—B — bed stone with a hole and a wooden pin (not preserved), with runner stone and rind (not preserved), with a hole for a handle of indeterminate length (not preserved).

Gorbanenko, S. A., Koloda, V. V. Cereal grain production of the Early Medieval Mokhnach: a sacrificial altar or a hearth?
One of the grain pits with an attached anteroom, complex 114 (fig. 2), was researched during the investigations of the hillfort in Mokhnach village located in Zmiiv region of Kharkiv oblast (fig. 1). Among the discovered artefacts (fig. 3), which allow to date the complex to the end of VIII — beginning of IX centuries, the remnants of a thick-walled clay object with low uneven firing (fig. 4) attract attention. The clay color on the profile points to the fact that the temperature was higher on top (fig. 4: 2). Its molding composition consisted of clay and a great amount of herbal supplements of different origins. Imprints of threshing waste are well traced on both surfaces and breaks: glumas, fragments of forks, spikelets, and also leaves, etc. (fig. 4; 5). Parallel (ordered?) imprints from scapes of herb plants (straw?), which were laid under the bottom of this clay product, are clearly visible on the lower surface (fig. 4: 3; 5: I).
Apart from threshing and harvest dressing waste, some imprints from caryopsides of cultivated plants are also identified on the surface of a functional part (fig. 5: II, III). Identified glumas originate from rye (Secale cereale) and glumaceous barley (Hordeum vulgare). Most of caryopsides (fig. 5: III) also included rye, glumaceous barley, and panic grass as well (Panicum miliaceum); there are separate imprints from caryopsides of emmer wheat (Triticum dicoccon). A total amount of the imprints is about two tens. The discovered artefact may have one of three definitions: 1) a typical hearth of the Slavic origin; 2) the first known hearth of the Saltov culture; 3) a sacrificial alter of the Saltov culture. Despite a definition, a sacral meaning of adding grains to the top surface does not raise any doubts.
Keywords: Kharkiv oblast, Mokhnach hillfort, Early Medieval, Saltov culture, hearth, sacrificial altar, agriculture, cult.
Горбаненко, С. А., Колода, В. В. Хліборобські традиції ранньосередньовічного Мохнача: жертовник чи жаровня?
Під час досліджень городища в с. Мохнач, що в Зміївському районі Харківської області (рис. 1), було вивчено одну із зернових ям з прибудованим тамбуром — комплекс 114 (рис. 2). Серед виявлених артефактів (рис. 3), що дають можливість зарахувати його до кінця VІІІ — початку ІХ ст., привертають увагу рештки товстостінного глиняного виробу зі слабким нерівномірним випалом (рис. 4). Колір глини на перетині свідчить про те, що зверху температура була вищою (рис. 4: 2). Його формувальна маса складалась із глини й великої кількості рослинних домішок різного походження. На обох поверхнях та у зломах добре простежені відбитки відходів від обмолоту: плівки, фрагменти вилочок, колосків, а також листя тощо (рис. 4; 5). На нижній поверхні чітко помітні паралельні (упорядковані?) відбитки стебел трав’янистих рослин (соломи?), що підкладали під низ цього виробу (рис. 4: 3; 5: І). На поверхні «робочої» частини, крім відходів від обмолоту й просівання врожаю, також помічено відбитки зернівок культурних рослин (рис. 5: ІІ, ІІІ). Ідентифіковані плівки походять від жита (Secale cereale) і ячменю плівчастого (Hordeum vulgare). Переважну кількість зернівок (рис. 5: III) також становили жито, ячмінь плівчастий, а також просо (Panicum miliaceum); є одиничні відбитки зернівок пшениці двозернянки (Triticum dicoccon). Загальна кількість відбитків близька до двох десятків. Виявлений артефакт може мати одне з трьох визначень: 1)типова жаровня слов’янського походження; 2) перша відома жаровня салтівської культури; 3) жертовник салтівської культури. Незважаючи на саме визначення, сакральний зміст додавання збіжжя до верхньої поверхні не викликає сумнівів.
Ключові слова: Харківська область, городище Мохнач, раннє середньовіччя, салтівська культура, жаровня, жертовник, землеробство, культ.
Горбаненко, С. А., Колода, В. В. Хлеборобские традиции раннесредневекового Мохнача: жертвенник или жаровня?
Во время исследований городища в с. Мохнач, что в Змиевском районе Харьковской области (рис. 1), была изучена одна из зерновых ям з пристроенным тамбуром — комплекс 114 (рис. 2). Среди выявленных артефактов (рис. 3), которые дают возможность причислить его к концу VІІІ — началу ІХ в., привлекают внимание остатки толстостенного глиняного изделия со слабым неравномерным обжигом (рис. 4). Цвет глины на профиле свидетельствует о том, что сверху температура была выше (рис. 4: 2). Его формовочная масса состояла из глины и большого количества растительных добавок разного происхождения. На обеих поверхностях и изломах хорошо прослеживаются отпечатки отходов от обмолота: пленки, фрагменты вилочек, колосков, а также листья и т. д. (рис. 4; 5). На нижней поверхности четко заметны параллельные (упорядоченные?) отпечатки стеблей травянистых растений (соломы?), которые подкладывали под низ этого изделия (рис. 4: 3; 5: І). На поверхности «рабочей» части, кроме отходов от обмолота и просеивания урожая, также отмечены отпечатки зерновок культурных растений (рис. 5: ІІ, ІІІ). Идентифицированные пленки происходят от ржи (Secale cereale) и ячменя пленчатого (Hordeum vulgare). Большинство зерновок (рис. 5: III) также составляли рожь, ячмень пленчатый, а также просо (Panicum miliaceum); есть одиночные отпечатки зерновок пшеницы двузернянки (Triticum dicoccon). Общее количество отпечатков — около двух десятков. Выявленный артефакт может иметь одно из трех определений: 1) типичная жаровня славянского происхождения; 2) первая известная жаровня салтовской культуры; 3) жертвенник салтовской культуры. Несмотря на само определение, сакральный смысл добавления зерна к верхней поверхности не вызывает сомнений.
Ключевые слова: Харьковская область, городище Мохнач, раннее средневековье, салтовская культура, жаровня, жертвенник, земледелие, культ.

V. A. Nesterovsky, O. S. Dzneladze, S. A. Gorbanenko, O. V. Andrieiev
«Blusher» for the Dead (the Results of Research of Mineral Artefacts from Zolota Balka Graves)
The results of the studies of mineral artefacts from the graves of the Late Scythian burial ground of Zolota Balka were introduced into scientific circulation. At this site, 87 graves were excavated; in 10 of them mineral artefacts were identified. The latter one is the object of this study, while their significance and role in the funeral rite is the subject.
Analytical studies revealed that the vast majority of the mineral substances of red-orange colour is realgar (arsenic sulfide). It is a toxic substance with a detrimental effect on the organisms. Its deposits in Ukraine are unknown. There is an opinion in the archaeological literature that realgar was placed in burials because of the colour of this mineral. However, a similar colour is inherent in ochre, which is much easier to find in the surroundings. Taking into account the properties of realgar and given the need to deliver it from afar, we consider that it was used as a preservative for better storage of organic remains in the graves and for less reproduction of pathogenic flora within the family crypts, where later the dead would be buried again.
Keywords: Zolota Balka, Late Scythians, mineral substance, realgar.

A. M. Olenych, M. S. Serhieieva, Yu. K. Kutsokon, S. A. Gorbanenko
Early Slavic dwelling of a fisher in the territory of Kyiv Podil: comprehensive research
In 2016, the Architectural and archaeological expedition of the IA NAS of Ukraine under the guidance of G. Yu. Iwakin conducted scientific and rescue excavations at the foot of the Yurkovitsa Hill on the Kyiv Podil. During this work, the dwelling of the Prague culture was discovered (fig. 1; 2).
Only a part of semi-dugout dwelling was found within the dig. Its shape was probably close to square. It was oriented northwest — southeast. In the northern corner, a furnace of clay and stone on sandy bedding was found. Two broken hand-made pots and separate fragments of ceramics were in its filling. (fig. 3; 4). Impurities of burnt organic matter were clearly visible in the clay solution. According to microsection of the ceramic fragment, a red clay with a high content of ore minerals fragments was used for the manufacture of vessels. A furnace has similar mineral characteristics. Such clays are common on the for the right-bank part of the Kyiv region. The most likely dating of this type of vessels is from the end of the sixth to the beginning of the seventh century AD.
A selective soil filtering from filling the object was conducted. As a result, paleobotanical and ichthyological materials were obtained. A wood is represented by pine-tree (Pinus sylvestris) and oak (Quercus sp.). These species were generally preferred in the Middle Dnipro region both as a working wood and as a fuel. (table 1). Paleoethnobotanical samples (table 2) are represented by one grain of yellow foxtail (Setaria glauca). Given the safety of other small biological residues, the absence of agricultural products is not accidental.
Ichthyological materials (fig. 5; table 3) are represented by the remains of a common roach (Rutilus rutilus), wels catfish (Silurus glanis), northern pike (Esox lucius) and common perch (Perca fluviatilis). These species are known from previous ichthyological studies of the Slavic sites in this part of the Dnipro River basin. They are still typical representatives of the local ichthyofauna always actively used for fishing.
According to the relief analysis (fig. 6), we can conclude that there were no plots attractive for farming near the place where the object of the Prague culture was discovered. Around predominantly uneven terrain lay, unsuitable for plowing. The largest part was the floodplain of the Dnieper, which was flooded. The absence of birch, as a typical representative of anthropochores, can serve as a «proof of the opposite», that in the immediate environment of the object there were no such sites. The absence of finds of grains of cultivated plants is also indirect evidence that a resident of this dwelling was not engaged in farming.
The remains of fish belong to species common for this region both in archaeological materials of earlier and later times and in the modern ichthyofauna of the Dnipro. Four identified species; such as roach, wels catfish, pike and perch are typical fishing objects, so we can assume that the remains found in the dwelling belonged to fish caught nearby.
Thus, based on a set of obvious and indirect evidence, we can reconstruct occupation of the ancient inhabitant of a semi-dugout dwelling as a fisher, who lived mainly due to fishing.
Keywords: Kyiv Podil, early Slavs, Prague culture, dwelling, natural definitions, paleobotany, ichthyology.

In 2016, a research of Khrinnyky 1 site in Rivne region was continued (fig.  1;  9). In particular, an object 27, determined as
a dwelling of Wielbark culture (fig. 2), was investigated. The dwelling was dated by stages С2—С3 (230—330 CE) according
to data of its ceramic complex (fig. 3, tab.  1).
An interesting set of finds, carried out due to water flotation of the bottom filling of the object, was obtained. It could be a
part of bead stringing or of another similar adornment. It includes a glass bead, three fish centra with through-holes and two
small pieces of amber (fig. 4). A glass bead is close to type Alekseeva 137 and is dated back to the 2nd—3rd centuries CE. By its
chemical composition (fig. 5, tab. 2) it can be characterized as low-quality product of local origin with the probable color of
dark brown hues. Dating of the bead corresponds with the dating of the object’s ceramic complex (fig. 8).
Fish vertebrae (fig. 6, tab.  3) belonged to the front tail part of the spine (vertebraeprecaudales) of pike (Esox lucius) not
less than 25 cm in length and with weight from 0.4 kg. The perforations could have been made with a thin point (an awl or a
needle). The traces of polishing by soft abrasive were also traced on the surface that could also remain as a result of constant
friction of beads on cloth. Probably the vertebrae played a role of seed beads.
According to the results of IR-spectrometric and optical analyses, the amber could be of a local origin (fig. 7). The data
of complex and context of the finds allow assuming the belonging of the amber fragments formerly to some product (fig.  10).
On the basis  of data set it was suggested the local origin of the decoration (fig.  11)  and the possibility of its manufacture
directly at the settlement of Khrinnyky 1.

Materials of complex studies of Wielbark culture dwelling (object 3/2015, Khrinnyky-1
settlement) are introduced in a scientific turn. The settlement is located on the terrace of the
tract of Shankiv Yar, on the left bank of the Styr river (Khrinnyky village, Demydivka district
of Rivne region). A structure of dwelling is described; a complex of items from its filling is
analyzed.  The  results  of  natural  science  research  methods  in  archeology  are
palaeoethnobotanical and archaeozoological definitions.
A chronology of functioning of dwelling is determined within the period of С 2  (270–
330 AD).  The  basis  is  a  comprehensive  analysis  of  such  chronological  indicators  as  antler
comb, fragments of the narrow-necked light-clay amphorae of Shelov D, and Shelov F types,
and quantitative and typical ratio of Cherniakhiv culture pottery. Among the unique individual
finds from dwelling are spindle-whorl with runic signs, and bone tip of dart, which are similar
to materials of Late Roman Time from Scandinavia. Reproducing  (agriculture  and  animal  husbandry)  and  food-gathering  (hunting  and
fishing)  forms  of  economy  are  also  analyzed.  Analysis  of  farming  indicates  a  high  level
complementarity  of  its  two  branches.  However  it  was  it  was  less  developed  than  that  of
Cherniakhiv culture. Hunting obviously had no importance for providing with meat products,
but  it  was  important  as  a  kind  of  training.  It  also  supplied  raw  materials  for  bone  carving
workshops.  The  role  of  fishery  is  not  clear,  although  it  should  be  stated  the  prevalence  of
fisheries as a whole.
Now  the  object 3/2015  is  one  of  the  most  fully  studied  and  richest  dwellings  of
Wielbark culture existed in its most flourishing the period.

The article deals with the analysis of environment of archaeological complex of Radychivske-3 (fig. 1) and of paleoethnobotanical material obtained by prints on ceramics (fig. 2—4). According to analysis of relief and soils within a 5-kilometer resource area of the site, plains of plateau with soils formed under forest vegetation could be the most probable to be used for crops. Analyzing a grain farming it was concluded a specificity of farming of ancient inhabitants of the hillfort. A probable system of farming here was slash and burn clearing.

Статті, що увійшли до збірника, висвітлюють питання етнокультурного та соціального розвитку слов’ян від середини І тисячолітті н. е., тобто в період їх «виходу» на історичну арену. Запропоновані статті різноманітні за змістом: від джерелознавчих публікацій до інтерпретації археологічних комплексів, аналізу окремих категорій матеріалів і висвітлення дискусійних проблем походження та історичного розвитку слов’ян.
Для археологів, істориків, етнологів, викладачів і студентів, а та- кож всіх, хто цікавиться стародавньою історією.

Тези доповідей наукового семінару присвячені актуальним питанням археології Буковини та сусідніх регіонів. Розглядається проблематика кам’яної доби, епохи палеометалу, раннього заліза, середньовіччя та раннього нового часу, а також історії вивчення, охорони та використання об’єктів археологічної спадщини, музеєфікації старожитностей краю. Результати досліджень представили науковці та краєзнавці з Чернівецької, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей, Києва, Вінниці, Чернігова, Ужгорода, Кам’янця-Подільського (Україна), Сянока (Польща), Сучави (Румунія), Стамбула (Туреччина), Будапешта (Угорщина).

Тези доповідей наукового семінару присвячені актуальним питанням
археології Буковини та сусідніх регіонів. Розглядається проблематика
кам’яної доби, епохи палеометалу, раннього заліза, середньовіччя та
раннього нового часу, а також охорони об’єктів археологічної спадщини,
історичних реконструкцій і музеєфікації старожитностей краю.
Результати досліджень представили науковці та краєзнавці з Чернівецької,
Тернопільської, Івано-Франківської областей, Києва, Львова, Ужгорода,
Луцька, Кам’янця-Подільського, Будапешта.

У збірнику, присвяченому 60-літтю відомого вітчизняного археолога Любомира Павловича Михайлини, вміщено статті з актуальних питань археології, стародавньої та середньовічної історії. Більшість публікацій містять нові матеріали, які вводяться у науковий обіг вперше. Розглядаються проблеми історії матеріальної та духовної культури населення Східної Європи з найдавніших часів до епохи середньовіччя.

У збірнику надруковано статті дослідників пізньоримських старожитностей на території Південно-Східної Європи з України, Німеччини, Польщі та Росії. В основу статей покладено доповіді учасників міжнародної конференції, проведення якої заплановано у жовтні 2014 р. Чергова конференція має відбутись у Києві й буде присвячена вивченню актуальних проблем черняхівської культури. Більшість статей присвячені публікації нових матеріалів, аналізу та історичним реконструкціям черняхівської культури.

У збірнику надруковано статті, присвячені проблемам археологічних старожитностей доби римських впливів на території Південної, Східної та Центральної Європи. В основу статей покладено доповіді учасників секції історії та археології римського часу Європи міжнародної конференції, що відбулася в жовтні 2015 р. в місті Меджибіж. Конференція була присвячена пам’яті І.С. Винокура і об’єднана під назвою «Етнокультурні процеси на півдні Східної Європи у І тис. н. е.». У статтях опубліковано нові матеріали, дано аналітичні дослідження окремих категорій матеріальної культури та висновки історичного характеру.

Горбаненко, С. А.(відп. секретар); Гречко, Д. С., Корохіна, А. В. (ред.-упоряд.). 2017. Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Матеріали наукової конференції молодих вчених. Київ: Стародавній світ.

Збірник є матеріалами конференції, організованої й про-
веденої Радою молодих вчених Інституту археології НАН
України. до нього увійшли статті, що фактично охоплюють
всі археологічні періоди, а також сучасні напрями й підхо-
ди з залученням методів природничих наук. У статтях пе-
реважно підняті актуальні питання археології України, а
також визначені перспективні напрями досліджень.
для  студентів  та  викладачів  ВУЗів  гуманітарного
профілю, а також усіх тих, хто цікавиться стародавньою
історією України.

БОНЧКОВСЬКИЙ О. Палеопедологічні та літолого-стратиграфічні дослідження археологічних пам’яток Волинської височини у 2018 році (275—278)
НЕСТЕРОВСЬКИЙ В. Геолого-мінералогічні дослідження (278)
ГРИЦЕНКО В. Аналіз зразка вапняку з археологічної пам’ятки Гончарівка (279)
КОРОХІНА А. Петрографічні дослідження археологічної кераміки у 2018 р. (279—283)
ГОШКО Т. Дослідження розпису на кераміці з поселення Трипілля (283—284)
ТКАЧУК Л. Відбиток тканини на горщику з Гончарівки (284)
СЕРГЄЄВА М. Дослідження археологічної деревини у 2016—2018 рр. (284—291)
ЯНІШ Є. Короткі відомості щодо археозоологічних досліджень остеологічних матеріалів, проведених у 2015—2018 рр. (291—294)
КУЦОКОНЬ Ю. Археоіхтіологічні визначення 2018 р. (294—299)
КОВАЛЬЧУК О. Археоіхтіологічні визначення 2017—2018 рр. (299—301)
ГОРОБЕЦЬ Л. Визначення решток птахів у знахідках 2018 р. (301—302)
УШКОВА Ю. Аналіз одонтологічних матеріалів ямного часу з могильника Виноградне (302—303)
РУДИЧ Т. Палеоантропологічний матеріал з розкопок могильників черняхівської культури (303—305)
ДОЛЖЕНКО Ю., ПОТЄХІНА І. Аналіз краніологічної серії з поховань XVIIІ—ХІХ ст. у Вінниці (305—310)

КУШНІР А. Палеоґрунтознавчі дослідження 2017 р. (355—357)
НЕСТЕРОВСЬКИЙ В., АНДРЕЄВ О. Аналітичні дослідження артефактів у 2017 р. (357—361)
ГОШКО Т., АНІСТРАТЕНКО В., ГОТУН І. Дослідження перламутрового хрестика з Ходосівки (361—362)
ГОРБАНЕНКО С. Палеоетноботанічні визначення 2017 р. (362—371)
ГОРОБЕЦЬ Л. Орнітологічні визначення 2017 р. (371—372)
БІТКОВСЬКА Т. Визначення ссавців (373—374)
КОЗАК О. Антропологічні та палеопатологічні експертизи 2017 р. (375—377)
КОЗАК О., НАЗАРОВА Т., РУДИЧ Т. Дослідження антропологічного матеріалу з розкопок могильника у с. Червоний Маяк у 2016 р. (377—383)
ПОТЄХІНА І. Перші результати вивчення МтДНК і повного геному трипільців (383—384)
ПОТЄХІНА І., ДОЛЖЕНКО Ю. Антропологічні матеріали з розкопок у старому місті, Вінниця (384—387)
СЛОБОДЯН Т. Дослідження тілопальних поховань у 2017 році (387—388)

МЕТОДИ ПРИРОДНИЧИХ НАУК В АРХЕОЛОГІЇ
Вступне слово (Ю.В. Болтрик, С.А. Горбаненко, І.Д. Потєхіна) (240—246)
Корінний В.І., Рудь В.С., Косаківський В.А. Петрографічні визначення знарядь праці з трипільських поселень Буго-Дністровського межиріччя (246—247)
Горбаненко С.А. Палеоетноботанічні визначення (248—252)
Сергєєва М.С. Палеодендрологічні та антракологічні дослідження (253—255)
Горобець Л.В. Дослідження решток птахів (256—257)
Яніш Є.Ю. Археозоологічні дослідження (258—261)
Потєхіна І.Д. Дослідження геному, дієти та резервуарного ефекту на матеріалах епох епіпалеоліту ― енеоліту Середнього і Нижнього Подніпров’я (261—262)
Потєхіна І.Д. Антропологічна експертиза нових матеріалів із поховальних пам’яток епох неоліту, енеоліту та ранньої бронзи (262—263)
Козак О.Д. Палеопатологічні дослідження антропологічних матеріалів з поховань доби бронзи — середньовіччя у 2014—2015 рр. (264—265)
Слободян Т.І. Антропологічний аналіз кремацій (дослідження 2014—2015 рр.) (265)
Рудич Т.О. Антропологічна експертиза (266—267)
Литвинова Л.В. Антропологічний матеріал із ґрунтового могильника Торговиця (268—269)
Вікторова П.Є. Палеопатологічні дослідження антропологічних матеріалів з поховань доби Київської Русі — середньовіччя у 2014—2015 рр. (269—270)
Мінейко О.В. Палеопатологічні та антропологічні дослідження матеріалів з поховань княжої — ранньомодерної доби, а також масових поховань ХХ ст. у Західній Україні (270—272)