Єдиний державний реєстр судових рішень
Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.
| Категорія справи № : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу. | |
| Надіслано для оприлюднення: 18.03.2019. Зареєстровано: 18.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2019. | |
| Дата набрання законної сили: 04.06.2019 | |
| Результат оскарження 04.06.2019 Запорізький апеляційний суд: залишено рішення без змін | |
| Номер судового провадження: 2/329/69/2019 |
Справа № 329/1157/18
Провадження № 2/329/69/2019
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2019 року смт Чернігівка
Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: Богослова А.В.,
за участі секретаря судового засідання: Силаєвої Т.М.,
позивача: ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
відповідача: Акціонерного товариства "Укрсоцбанк",
третьої особи: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовною заявою до АТ «Укрсоцбанк»(далі-відповідач), в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4433, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною 23 серпня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованості за договором №0336/000656 від 27 липня 2006 року на суму 80568,17 грн та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1000,00 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 10.10.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області відкрито виконавче провадження №57404020 про стягнення з неї на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованості на загальну суму 81568,17 грн. Підставою для відкриття виконавчого провадження був виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. від 23 серпня 2018 року. Стягнення за виконавчим написом проводилося за період з 27 липня 2007 року по 30 травня 2018 року, однак з дня виникнення права вимоги за договором №0336/000656 від 27 липня 2006 року минуло більше трьох років, відповідно нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис. Крім того, нотаріус не перевірив безспірність заборгованості.
Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що позов не визнає. Нотаріусом правомірно було вчинено виконавчий напис, відповідно до вимог законодавства, банк надав нотаріусу усі необхідні документи для вчинення нотаріальної дії, виконавчий напис вчинений в межах трирічного строку позовної давності, з дотримання 30-тиденного строку з моменту повідомлення боржника про заборгованість.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. надала письмові пояснення, в яких зазначила, що банк надав заяву про вчинення нотаріальної дії, до якої також додав оригінал договору №0336/000656 від 27 липня 2006 року, засвідчену виписку з рахунку позивача із зазначенням суми заборгованості, документи стягувача та його представника за довіреністю, а також копію вимоги про погашення боргу від 14 червня 2018 року, що була надіслана боржнику цінним листом з описом вкладення. Також пояснила, що в в п.4.1 договору був зазначений строку його дії,- «до повного виконання сторонами своїх обов'язків».
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, з підстав викладених в ньому. Додатково пояснив, що позивачу не надсилалася письмова вимога про погашення боргу за договором.
Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явилися, надали клопотання про розгляду справи без їх участі.
Вислухавши пояснення представника позивача, наданого ним у вступному слові, вивчивши матеріли справи та наявні докази, суд доходить до наступних висновків.
Так, між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір №0336/000656 від 27 липня 2006 року. Згідно п.п.1.1 договору позивачу відповідачем був відкритий банківський рахунок НОМЕР_2. Згідно п.п.1.1.3.7 договору списання коштів мало здійснюватися з цього рахунку. До вказаного договору були укладені додаткові угоди №2 від 17 липня 2008 року, 13 квітня 2009 року, 20 квітня 2010 року.
В подальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. вчинений виконавчий напис №4433 від 23 серпня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованості за договором №0336/000656 від 27 липня 2006 року на суму 80568,17 грн та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1000,00 грн. Стягнення проведено за період з 27 липня 2016 року по 30 травня 2018 року. На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем відкрито виконавче провадження щодо стягнення з позивача вищезазначеної суми від 10 жовтня 2018 року.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів (далі - Перелік), за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно пункту 2 Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, залишено без змін, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема:
п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
«Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язати Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по Справі № 826/20084/14 встановлено, що зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не враховують положень п. 6 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якого, якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність. Таким чином, законодавець забезпечує право боржника на захист його інтересів шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, у пункті 2 Переліку відсутня вимога про надання нотаріусу документів, які б підтверджували повідомлення боржника кредитором про наявність заборгованості та необхідність її погашення, що безперечно є порушенням прав боржника. Водночас, доповнений Постановою розділ Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» дозволяє кредиторам без повідомлення боржника здійснювати «односторонній» розрахунок заборгованості та звільняє кредитора від обов'язку доведення безспірності боргу, його суми та факту прострочення. За таких обставин нотаріус не може здійснювати захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису. Крім того, доповнений оскаржуваною постановою розділ Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» дозволяє кредиторам без повідомлення боржника здійснювати односторонній розрахунок заборгованості та звільняє кредитора від обов'язку доведення безспірності спору, його суми та факту прострочення, що згідно Постанови суду є порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до п. 3.1., 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже в даному випадку обов'язок довести факт подання нотаріусу усіх необхідних документів покладається на відповідача, як особу, яка такі документи мала подати нотаріусу.
Суд своєчасно сповіщав відповідача про час та місце розгляду справи, відповідач надав відзив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тобто мав можливість надати усі докази, які б підтверджували обставини справи щодо правомірності вчинення нотаріусом виконавчого напису, однак жодних доказів на підтвердження безспірності боргу позивача перед ним не надав, зокрема не були навіть надані банківські виписки по рахунку позивача, які свідчили б про отримання позивачем коштів, про несвоєчасне їх повернення, наявність заборгованості. Також не надано доказів, які б підтверджували надіслання позивачу вимогу про погашення боргу.
За таких обставин суд доходить до висновку, що відповідач не довів факт надання ним нотаріусу виписки по рахунку позивача, яка б свідчила про наявність грошової заборгованості, не довів факт направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості.
Отже суд встановив, що нотаріусом не дотримано положення законодавства щодо перевірки факту безспірності заборгованості.
Окрім того, що судом встановлено порушення законодавства в частині перевірки нотаріусом документів, що підтверджують безспірність заборгованості, суд також доходить до висновку, що нотаріус не перевірив, чи не минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги.
Так, договір був укладений 27 липня 2006 року. В п.4.1 договору зазначено, що він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, встановлених договором, правилами та тарифами.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення зобов'язання є договір (кредитний договір).
Формулювання, яке зазначене у п.4.1. договору щодо його дії до повного виконання, призводить до того, що закінчення договору може ніколи не настати.
Тому доводи третьої особи, що строк дії договору закінчується повним виконанням зобов'язань за ним сторонами є безпідставними.
В даному випадку нотаріус також не перевірив, чи виникло у відповідача право вимоги, у разі, якщо таке право виникло, то скільки часу минуло з цього моменту.
За таких обставин суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд при вирішенні питання розподілу судових витрат, присуджує стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 704,80 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 265, 272, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4433, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною 23 серпня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованості за договором №0336/000656 від 27 липня 2006 року на суму 80568,17 грн та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1000,00 грн
Стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Повний текст рішення суду складений 16 березня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1;
Відповідач: Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", м.Київ, вул..Ковпака,29, код юридичної особи 00039019.
Суддя А.В.Богослов