Вбиті колаборанти на окупованих територіях. Скільки їх і хто вони

Підірваний автомобіль

Автор фото, телеграм/Бердянск Сейчас

Упродовж майже семи місяців війни Росії проти України на окупованих територіях загадково гинули ті, хто пішов на співпрацю з російською владою. Серед них - чиновники, поліцейські, депутати місцевих рад.

Хто стоїть за цими вбивствами чи замахами, точно невідомо.

Російська влада, керівники сепаратистських "республік" на Донбасі та призначені Росією "очільники" окупованих територій звинувачують Україну у спланованих терактах. Проте окрім заяв ніяких доказів не лунає.

В Україні визнають причетність до цих інцидентів. Представники української влади неодноразово заявляли, що до знищення підозрюваних в колабораціонізмі з РФ причетні партизани, які діють на окупованих територіях, координуючи свої дії з ЗСУ.

військовий

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Партизани координують свої дії із ЗСУ, знищуючи посадовців, котрі співпрацюють з російською владою

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі ютуб-каналу "Ходорковский Live" минулого тижня заявив, що ЗСУ справді завдають таких ударів, і такі дії слід розцінювати як "роботу з деокупації цих територій".

"Все це є відпрацюванням конкретних воєнних цілей для того, щоб вкотре публічно продемонструвати бажання України звільнити свої території та важливість вчасно залишити їх колаборантам і представникам російської окупаційної адміністрації", - сказав він.

Проте українська влада не визнає причетності до усіх смертей. Зокрема, Київ заперечує причетність ЗСУ до найгучнішого вбивства, яке сталося минулого тижня - так званого "генерального прокурора" "ЛНР" Сергія Горенка та його заступниці Катерини Стегленко.

Ми зібрали інформацію про обставини замахів на тих, хто співпрацював з російськими окупантами. Ідеться про 13 вбивств і щонайменше 10 замахів, наслідком яких стали поранення. Найбільше таких випадків - у Херсонській області, яку Росія повністю захопила у перші дні війни.

мапа
Підпис до фото, На мапі зображені населені пункти, де відбувалися вбивства та замахи на колаборантів

ВВС News Україна в умовах війни не може перевірити достовірність всіх повідомлень і у цьому матеріалі використала інформацію з відкритих джерел.

Найгучніші вбивства

Вбивство керівників так званої "генпрокуратури" "ЛНР" Серія Горенка та його заступниці Катерини Стегленко минулого тижня російські ЗМІ одразу ж назвали терактом, скоєним ЗСУ.

Вони загинули внаслідок вибуху в будівлі "генпрокуратури". Проте що саме спричинило вибух, точно невідомо. ЗМІ писали про авіаудар ЗСУ і про вибух усередині будівлі.

ЛНР прокурори

Автор фото, Колаж, фото gplnr.su

Підпис до фото, Загиблий "генпрокурор" та його заступниця. Такі фото опублікували на сайті "генпрокуратури ЛНР"

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк каже, що в "ДНР" та "ЛНР" зростають панічні настрої і там почався перерозподіл власності. Він вважає, що загибель Горенка швидше пов'язана з внутрішніми суперечками між кримінальними угрупованнями, або ж ідеться про спроби Росії знешкодити свідків воєнних злочинів, скоєних у Донецьку і Луганську за вісім років.

Олексій Ковальов, депутат Верховної Ради від фракції "Слуга народу", якого росіяни призначили заступником глави проросійської адміністрації міста Гола Пристань, був вбитий пострілом в голову у власному будинку в Херсоні.

Олексій Ковальов

Автор фото, facebook/олексій ковальов

Після початку повномасштабного вторгнення РФ він поїхав до Херсонщини, де ще в 2019 році був обраний депутатом парламенту. Розповідав у фейсбуці, що займається волонтерством. Але згодом виявилося, що почав співпрацювати з окупантами і отримав "посаду".

На окупованій Луганщині, окрім гучного вбивства "керівників генпрокуратури" "ЛНР", ще у березні пострілом в серце був вбитий голова міста Кремінна, колишній депутат парламенту від фракції Партії регіонів Володимир Струк. Згідно з інформацією ЗМІ, його викрали з будинку, згодом тіло знайшли у сусідньому селі.

Володимир Струк

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото, Березень 2014 року. Володимир Струк виступає на мітингу в Луганську, закликаючи до федералізації України і надання російській мові статусу другої державної.

Як писав радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, у 2014 році Струк був активним прихильником "ЛНР", проте потім виїхав на контрольовану Києвом територію області. Одразу ж після початку війни почав співпрацювати з росіянами і ватажками "ЛНР".

Підрив автомобілів як метод боротьби

Більшість смертей і більшість замахів без смертельних наслідків сталися від детонації вибухових пристроїв в автомобілях.

Павло Слободчиков, помічник колишнього мера міста, депутата парламенту і керівника проросійської адміністрації Херсонської області Володимира Сальда був вбитий 20 березня, і це було перше вбивство особи, що пішла на співпрацю з агресором. Слободчиков загинув від вибуху автомобіля, це сталося біля будинку Сальда.

Валерій Кулешов, блогер і помічник заступника глави проросійської адміністрації Херсонської області Кирила Стремоусова був вбитий у квітні. Його розстріляли, коли він сидів в автомобілі біля під'їзду свого будинку. Лунали припущення, що Кулешов міг стати керівником "міліції" захопленої росіянами області.

Дмитро Савлученко, призначений росіянами начальник управління у справах сім'ї, молоді та спорту проросійської адміністрації Херсонщини, загинув у червні. Його автомобіль також підірвали вибухівкою. Савлученко був одним з активістів забороненої в Україні "Партії Шарія" і ще до війни не приховував своєї проросійської позиції.

Іван Сушко

Автор фото, facebook/іван сушко

Підпис до фото, Іван Сушко

Іван Сушко став "мером" селища Михайлівка Запорізької області у квітні, а у серпні його вбили, підклавши вибухівку під сидіння автомобіля. До "посади" в проросійській "адміністрації" селища його знали як тамаду і цій діяльності він присвячував дописи у соцмережах.

Через кілька днів після цього вбивства знайшли повішеним Андрія Рижкова, який називав себе "начальником поліції" Михайлівки.

Серія вбивств сталася на території окупованої частини Запорізької області наприкінці серпня-початку вересня.

У серпні у Бердянську підірвали автомобіль призначеного росіянами "заступника начальника ДАІ" міста Андрія Колесникова. Його довезли до лікарні, проте він помер від отриманих поранень.

У вересні в центрі Бердянська, біля будівлі міськдержадміністрації від вибуху авто загинув також "військовий комендант" міста Артем Бардін.

Згоріле авто Артема Бардіна

Автор фото, Телеграм/ Бердянск Сейчас

Підпис до фото, Все, що лишилося після вибуху автомобіля Артема Бардіна

Невдовзі після цього у Бердянську, біля свого гаража, були вбиті "заступник глави держадміністрації" міста з питань ЖКГ Олег Бойко, а також його дружина Людмила. Вона очолювала місцеву виборчу комісію з проведення так званого "референдуму" про входження регіону до складу Росії.

У Харківській області було зафіксоване одне вбивство посадовця, що співпрацював із російською окупаційною адміністрацією. Внаслідок підриву автомобіля загинув голова селища Великий Бурлук Євген Юнаков.

Замахи, отруєння та вибухівка

Щонайменше про 10 замахів на вбивство повідомляли ЗМІ та соцмережі.

Найсуперечливішими були повідомлення про голову окупаційної адміністрації Херсонської області Володимира Сальда.

12 вересня в російських ЗМІ з'явилася інформація про його смерть у Москві. Там нібито його лікували після загадкового отруєння. Що саме сталося з відомим в області політиком, невідомо. Одна з версій - його могли отруїти на початку серпня у Херсоні.

Кирило Стремоусов і Володимир Сальдо

Автор фото, Anadolu Agency

Підпис до фото, Володимир Сальдо (праворуч) і Кирило Стремоусов (ліворуч). Останній неодноразово заявляв, що йому надходять повідомлення зі словами "Ти наступний".

Однак невдовзі Володимир Сальдо опублікував відео, в якому спростовував свою смерть.

Після російського вторгнення та окупації Херсона Володимир Сальдо одразу ж почав співпрацювати з росіянами, отримав російське громадянство і у квітні його призначили головою окупаційної адміністрації Херсона.

У травні невідомі намагалися знищити голову так званої "ради самоорганізації Енергодара" Андрія Шевчика, який почав співпрацювати з окупаційною владою. Вибух стався у під'їзді будинку, де живе Шевчик. За неофіційною інформацією, він потрапив до реанімації. Підозрюваний у колабораціонізмі працював на Запорізькій АЕС, у 2010 році був депутатом міськради від Партії регіонів.

В окупованому Мелітополі у липні скоїли напад на призначеного росіянами "главу Мелітопольської районної адміністрації" Андрія Сигуту, він не постраждав.

У червні в Херсоні підірвали автомобіль Євгена Соболєва, керівника облуправління служби виконання покарань, якого призначили росіяни. Він вижив, але отримав серйозні травми ніг. До війни Соболєв очолював виправну колонію №90.

Євген Соболєв

Автор фото, AFP

Підпис до фото, Голова Херсонської облдержадміністрації Геннадій Лагута і начальник колонії Євген Соболєв (праворуч) на початку 2022 року. Через кілька місяців Соболєв почав співпрацювати з російськими окупантами.

У серпні - внаслідок вибуху автомобіля був поранений один з керівників партії "Единая Россия" Олег Шостак, осередок якої створили в окупованому Мелітополі. Саме в цьому штабі готували "референдум" за приєднання до РФ.

У серпні в Чорнобаївці на Херсонщині підірвали автомобіль глави місцевої проросійської адміністрації Юрія Турульова, а у Херсоні - машину заступника начальника департаменту внутрішньої політики окупаційної облдержадміністрації Херсонщини Ігоря Телегіна. Вони вижили.

Турульов до окупації був директором однієї з автостанцій Херсона, Телегін - близький соратник Володимира Сальда, який до війни не приховував українофобських настроїв.

У Херсоні 16 вересня внаслідок вибуху зазнала поранень призначена Росією "начальник" департаменту праці та соціальної політики окупаційної адміністрації Алла Бархатнова та, імовірно, інші працівники. Вибухи сталися поблизу будівлі ОДА у робочий час. Російські ЗМІ повідомляли про удар HIMARS, завданий ЗСУ.

Наслідки вибуху

Автор фото, Стратком ЗСУ

Підпис до фото, Вибухи поблизу Херсонської ОДА російські ЗМІ оцінили як спробу знищити "керівників", призначених Росією

На початку минулого тижня стався вибух у будинку, де живе призначена росіянами "ректором" Херсонського держуніверситету Тетяна Томіліна. Вона вижила, отримавши поранення. Після окупації Херсона Томіліна у супроводі російських військових захопила будівлю університету і почала називати себе "ректоркою університету РФ".

У серпні в Маріуполі була спроба знищення "керівника" Маріуполя, призначеного росіянами, Костянтина Іващенка. Саморобна вибухівка спрацювала біля входу у зоопарк, куди мав приїхати Іващенко. Тоді ніхто не постраждав. До війни він був депутатом міськради від партії ОПЗЖ.

І нарешті ввечері 18 вересня стало відомо про імовірний замах на поліцейського Дениса Стефанкова у Мелітополі, який нібито відповідав за допити українців, які не підкорялися окупаційній владі. Однак поки що підтвердження цієї інформації немає.

Інсценування ФСБ?

Ще два випадки "вбивств" російські ЗМІ назвали інсценуванням ФСБ Росії, нібито з метою врятувати від загибелі певних осіб.

7 липня з'явилися повідомлення про те, що у власному автомобілі був застрелений заступник "начальника" відділу поліції Нової Каховки Сергій Томко.

6 серпня - про тяжкі поранення і смерть одного з керівників Новокаховської громади Віталій Гура.

Але 12 вересня російський "Первый канал" повідомив, що ФСБ врятувала Віталія Гуру та Сергія Томка від замаху і показав обох у сюжеті.

Short

Кілька днів тому керівник Національної поліції України Ігор Клименко повідомив, що правоохоронці України відкрили 1358 кримінальних справ за фактами співпраці з російськими загарбниками.

Підозри у колабораціонізмі отримали 223 особи. За словами очільника поліції, більшість тих, кого підозрюють у державній зраді, виїхали до Росії.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!