Днями в невизнаній “ПМР” пролунали кілька вибухів. Спершу обстріляли “Міністерство держбезпеки” у Тирасполі. Наступного дня були знищені дві антени на території Придністровського радіотелецентру, який ретранслював радіо РФ. Також з'явилися повідомлення про "терористичну атаку" на військову частину у районі села Паркани під Тирасполем. Як відреагували на ці вибухи в Молдові й світі та що це означає в контексті російсько-української війни — у матеріалі Суспільного.
Серія вибухів у невизнаному Придністров’ї
Перший вибух у Тирасполі — столиці невизнаного Придністров’яПридністров'я — самопроголошена республіка, частина Молдови. "ПМР" оголосила “незалежність” 25 серпня 1991 року. Молдова намагалася встановити суверенітет над цією частиною країни, проте 21 липня 1992 року, після боїв, в яких брали участь і війська РФ на боці “ПМР”, Молдова й Придністров'я підписали мирну угоду. Жодна з країн ООН, навіть РФ, не визнає “ПМР”. На території республіки у статусі миротворчого контингенту знаходяться російські війська., пролунав 25 квітня, близько 17:45. Це сталося у будівлі, де розташовані "Міністерство державної безпеки" (МДБ) та філіал російської "Федеральної служби безпеки". Будівлю пошкоджено, вікна вибито. На вулиці поруч знайшли тубуси, ймовірно, від використаних гранатометів РПГ-22 та РПГ-27.
На ранок 26 квітня стало відомо, що вибухи сталися й на території радіоцентра у селищі Маяк, що на кордоні з Одеською областю. З ладу виведені дві антени, які транслюють “Голос Росії”, радіо Придністров’я, передачі китайського радіо.
Пізніше Слідчий комітет "ПМР" повідомив про третій вибух. Він нібито стався о 23:30 25 березня на авіаційному майданчику “Міністерства оборони”. Обстрілювали, за версією “відомства”, з дрона, кинувши два вибухових пристрої. Постраждалих, як і в попередніх випадках не було.
Реакція Молдови
Президентка Молдови Майя Санду скликала екстрене засідання Вищої ради безпеки. Після — заявила: атаки “пов'язані із силами всередині Придністров'я, які виступають за війну та зацікавлені у дестабілізації ситуації”.
Також вона пояснила, що Молдова відкрита до діалогу і мирного врегулювання конфлікту, не буде влаштовувати блокаду Придністровського регіону, а також що не планує перемовин з Путіним. Вища рада безпеки Молдови констатувала факт ескалації та посилила перевірки та патрулювання в республіці й на кордоні.
Читайте також: Пожежа на нафтобазі у Брянську: що відомо
“У владі відреагували спокійно. Тому що наростання медійної істерики свідчило про те, що подібне очікується. Були постійні фальшиві попередження про мінування тощо. У різних пропагандистських ЗМІ, телеграм-каналах почала активно розкручуватися тема Придністров'я, що там є якась небезпека зі сторони країн НАТО — такі, типові фейки. У відкриту вони (влада — ред) про це поки не кажуть, але я думаю, вони мають з'ясувати, що це провокації ФСБ”, — пояснює реакцію офіційної влади молдавський політолог Валеріу Паша.
Реакція Придністров’я
У самопроголошеному Придністров’ї у вибухах звинуватили “українські угруповання”. Очільник невизнаної республіки Вадим Красносєльскій назвав заяву Санду домислами та чутками та сказав, що “сліди цих нападів ведуть в Україну”. Утім, додав, що після початку бойових дій в Україні Придністров'я дотримувалося нейтралітету і не планувало нападу. “Я припускаю, що ті, хто організував цей напад, мають на меті втягнути Придністров'я у конфлікт”, — заявив Красносельський.
Влада невизнаної республіки ввела “червоний” рівень терористичної небезпеки, який передбачає додаткові заходи безпеки (які саме — наразі нема повідомлень), скасувала парад на честь 9 травня й спрощений порядок перетину кордону "ПМР", який ввели напередодні Великодня.
Читайте також: У книжках буде слово "рашизм". Що Зеленський сказав на пресконференції в метро Києва. Головне
Ще Вадим Красносєльскій звернувся до керівництва України з проханням розслідувати факти “незаконного переміщення тих чи інших бойових груп та здійснення ними терористичних актів на території Придністров’я" та сказав, що важливо не допустити агресії, "яка може стати прологом великої війни".
Політолог Валеріу Паша пояснює позицію Красносельского так: “І він, і політична еліта чудово розуміють, що це інтриги ФСБ. Сам Красносельський і його спонсор Віктор Кушан завжди за мир, за прозорі кордони з Україною, через які можна возити контрабанду на сотні мільйонів доларів щороку”.
Реакція Росії
Заступник міністра закордонних справ Росії, Андрій Руденко заявив, що “РФ хотіла б уникнути сценарію, при якому Москві доведеться втрутитися в конфлікт Придністров'я”.
Утім, вже 26 квітня на території “ПМР” підрозділи оперативної групи російських військ привели в бойову готовність "Повна", а силові структури — в посилений режим несення служби.
Реакція України
Українська розвідка каже, що за всім цим стоїть Кремль. Міноборони після вибухів у будівлі "МДБ" оприлюднило дані, які свідчать, що для самопроголошеного керівництва республіки ця подія не стала несподіванкою — ще 22 квітня там з’явився лист, де йшлося про термінову підготовку відомостей про місце розташування "захищеного пункту управління цивільної оборони міста". "Тобто, ще за три дні до інциденту, керівники "ПМР" вже готувались до його проведення і подбали про облаштування захищеного і комфортного бункера", — кажуть в українській розвідці.
Міноборони України заявило, що Росія готує ракетний удар по території Придністров’я. Мешканці території отримують смс від імені начебто ЗСУ, в яких йдеться про "ракетний та артилерійський" удар. Про ці повідомлення вже активно розповідають пропагандистські ЗМІ Росії.
Читайте також: "Ми не починали цієї війни, але нам належить її закінчити" — інтерв'ю з главою УГКЦ Святославом Шевчуком
Центр протидії дезінформації при РНБО називає три причини провокацій Росії у Придністров'ї:
- відкриття додаткового фронту на Одещині, що змусить ЗСУ перетягнути сили у цьому напрямку, послабивши їх у Миколаївській області. Придністров'я піде білоруським сценарієм — підтримка Росії без вступу в активну фазу війни.
- Звинувативши в обстрілі в Тирасполі ЗСУ, Росія, рятуючи “своїх”, виправдовує вторгнення в Україну та смерть тисяч своїх солдатів.
- Відведення уваги з Маріуполя, де на знімках знайшли чергові братські могили.
Нині в Придністров'ї близько півтори тисячі військових РФ та ще 7-8 тисяч — це Збройні сили Придністров’я, каже Олександр Фленкя, ексвіцепрем'єр Молдови. “Вони оснащені зброєю і технікою 1970-80 років. Їх боєздатність такого рівня, щоб тримати в напрузі збройні сили Молдови й керівництво Республіки Молдова. Але це не та сила, яка здатна визначити хід війни в Україні”, — вважає він.
Проте, все може закінчитися мобілізацією в “ПМР” каже Валеріу Паша, що може бути ціллю Росії: “Так вони б змогли провести мобілізацію, а це вже 15-20 тисяч яких-не-яких, але бійців. Ними Одесу не візьмеш, але прикрити якісь ділянки фронту, видається можливим”.
Які ще можуть бути причини цих провокацій
22 квітня Росія заявила, що розпочала "другу фазу" війни й планує захопити всю Донецьку і Луганську області, а також південну Україну та вийти на кордон з Придністров'ям, де "помічаються факти утиску російськомовного населення". Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк вважає, що Росія намагається дестабілізувати ситуацію в невизнаній "ПМР" та натякає Молдові, щоб чекала "гостей".
“Звичайно, повністю виключати сценарій, коли з Москви дадуть наказ про початок якоїсь воєнної операції проти України виключати не можна. Якщо ж казати про саму Молдову, то швидше за все це відволікаючі заходи, в плані того, що все керівництво країни, силові структури, спецслужби, займаються аналізом ситуації, розробляють різні сценарії та посилюють контроль. А паралельно з цим йдуть процеси внутрішньої дестабілізації. Вже розкручується медійна кампанія, що керівництво Молдови заборонило святкування Дня Перемоги. І ми можемо очікувати провокацій. Найбільш нервозний регіон — південь Молдови, Гагаузія, я навіть не виключаю, що там будуть спроби більш масштабних провокацій з так званими народними республіками. Але до Донбаського сценарію це не зможе дійти, бо тут немає прямого кордону з Росією”, — каже Валеріу Паша.
Читайте також: "Маріуполь став символом бажання Путіна перетворити Україну на руїни" — інтерв'ю з Нуланд
Схожу думку висловив і інший молдавський політолог Станіслав Павловський: “В 1991-92 роки “ПМР” пройшла через бойові дії, але 30 років там вистріли не звучать і кров не ллється — конфлікт заморожений. У цій ситуації багато охочих перевести конфлікт в гарячу фазу, але президент, опозиційні й правлячі партії виступили з пропозицією проявляти спокій, не піддаватись на провокації”.
Ще одну причину називає Олександр Фленкя — провокації в Придністров’ї можуть бути пов’язані й з великим складом боєприпасів. “Йдеться десь про 20 тисяч тонн. Артилерійські снаряди, гранати, патрони. Невідомо, який відсоток придатен для використання, бо там є боєприпаси ще часів Другої світової війни, а це вже є загрозою для безпеки, бо незрозуміло, які там умови зберігання. І це викликає занепокоєння в Києві, Кишиневі та інших західних столицях”.
Читайте також:
"Тебе любитимуть попри шрами": історія дівчинки, пораненої під час обстрілу Чугуєва
"Якщо ми не позбавимося русифікації, то за 10-30 років матимемо таку ж війну" — інтерв'ю з Даніловим
Син загинув на війні, дім розбомбили: історія родини з Андріївки
"Ми розуміємо, що буде м'ясорубка" — начальник патрульної поліції Маріуполя про "Азовсталь"
