Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/7632/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано для оприлюднення: 29.06.2021. Зареєстровано: 30.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2021.
Дата набрання законної сили: 27.07.2021
Номер судового провадження: 2/333/1732/21

Єдиний унікальний номер справи 333/7632/20

Номер провадження 2/333/1732/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2021 року місто Запоріжжя

Комунарський районнийсуд м.Запоріжжя вскладі:головуючого суддіСтоматова Е.Г.,за участю:секретаря судовогозасідання АртеменкоА.М.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в залісуду вм.Запоріжжі,у порядкуспрощеного позовногопровадження,цивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) (вул.. Європейська, буд. 16, м. Запоріжжя, 69104), третя особа: АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул.. Грушевського, буд. 1-д) про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро), в якому просить скасувати арешти на все майно ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження № 24765108, зокрема на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

На обґрунтуваннясвоїх вимогпозивач зазначив,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 ,яка буларідною матір`юпозивача.Після померлої відкрилась спадщина на нерухоме майно:

-житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;

-1/2 частину житлової квартири за адресою: АДРЕСА_3 (далі - нерухоме майно).

В той же час, коли я звернулася для оформлення спадщини, виявилося, що все нерухоме майно, яка належало спадкодавцеві, обтяжено арештом, накладеним в рамках виконавчого провадження №24765108. Втім, у системі АСВП такого виконавчого провадження №24765108 не зареєстровано.

На виконанні у Комунарському відділі державної виконавчої служби перебував виконавчий документ від 01.03.2010 року, виданий Комунарським районним судом міста Запоріжжя про списання з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості у розмірі 3325,25 грн.

01.03.2011 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладанням арешту на майно №24765108.

08.06.2011 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав передбачених п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до отриманої інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, зареєстрованого: 01.03.2011 року № 10892088 на підставі постанови в рамках виконавчого провадження №24765108.

Вищезазначене нерухоме майно було прийнято мною в спадщину після смерті матері, тому нерухоме майно належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, що узгоджується з ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

У зв`язку із викладеним позивач звернулась до виконавчої служби із заявою про зняття арешту з нерухомого майна, однак станом на дату подання цього позову, відповіді не надходило. У зв`язку з чим, звернулась до суду.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2021 року відмовлено у відкритті провадження.

Постановою Запорізького апеляційного суду в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2021 року було відкрито провадження по справі.Одночасно, було вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2021 року було залучено в якості третьої особи АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідач у встановлений законом строк відзив на позовну заяву не подав, в зв`язку з чим суд відповідно до положень ч. 8ст. 178 ЦПК Українивирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає, просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилвся, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив. Заяв з проханням розглядати справи без їх участі або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду не надходило. Заперечень стосовно позовних вимог позивача суду не надали.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини не явки суду. Заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи надано не було.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, згідно з вимогами ст. ст. 128, 131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з`явився у судове засідання без поважних причин.

Прийнявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалою від 24 червня 2021 року постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву представника позивача, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що в провадженні Комунарського відділу державної виконавчої служби перебував виконавчий документ від 01.03.2010 року, виданий Комунарським районним судом міста Запоріжжя про списання з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості у розмірі 3325,25 грн.

З копії листа Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро), вбачається, що зняти арешт з майна позивача не надається можливим, оскільки відсутні підстави для зняття арешту з майна, передбачені ст. 59ЗУ «Про виконавче провадження»та п. 15 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 належить на праві приватної власності Ѕ частки квартири АДРЕСА_4 .

Згідно з ч. 1ст. 20 ЦК Україниправо на захист особа здійснює на свій розсуд. При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно з положеннями Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3 червня 2016 року № 5 позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

НормиЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» містять комплекс дій обов`язкового характеру, які повинен вчиняти державний виконавець в процесі виконання рішення.

Одним із його заходів є звернення стягнення на майно боржника, яке відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 2010 рік) (надалі Закон № 606- XIV), полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з вимогами частин першої та другоїстатті 57 Закону № 606-XIVарешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також проведенням опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно достатті 30 Закону № 606-XIVдержавний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цимЗакономпорядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно ізстаттею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно ізстаттею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно ізстаттею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так саме повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Згідно з положеннями статті 50Закону № 606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, відповідно до зазначеноїстатті та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5проводяться всі інші дії державного виконавця необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження та наслідки завершення відповідного виконавчого провадження зі зняттям арешту, що по даному виконавчому проваджені № 24765108 зроблено не було.

Наразі, згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, арешт накладений постановою державного виконавця не знято.

Порядок зняття арешту з майна регулюється ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до п. 15 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:

- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного);

- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відкритого виконавчого провадження немає, повторно для примусового виконання виконавчий документ не пред`являвся стягувачем, строк пред`явлення його сплив, тому подальше існування арешту майна буде становити лише надмірний тягар для позивача, таким чином суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Оскільки позивачем не було заявлено відповідної вимоги, суд вважає за можливо не стягувати з відповідача суму судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 317, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 19, 141, 258, 259, 265, 280, 354 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) (вул.. Європейська, буд. 16, м. Запоріжжя, 69104), третя особа: АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул.. Грушевського, буд. 1-д) про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Скасувати арешти накладені на все майно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рамках виконавчого провадження №24765108, зокрема, на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 РозділуХІІІПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 24 чернвя 2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов